Иммунотерапия ВИЧ, гепатиты
Червень – місяць обізнаності про імунотерапію, з усіх видів якої, при солідних пухлинах, інгібітори контрольних точок (ІКТ) довели найвищу ефективність і наразі схвалені для багатьох видів раку. З огляду на підвищений ризик розвитку злоякісних новоутворень у пацієнтів з вірусним гепатитом С (ВГС), вірусним гепатитом В (ВГВ) та ВІЛ-інфекцією та хронічний перебіг цих інфекцій, онкологічне лікування даної когорти пацієнтів пов’язано з низкою труднощів. Україна посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-інфікованих осіб. Станом на 2019 рік на обліку перебувало майже 150 000 громадян з ВІЛ-позитивним статусом1.
Щодо вірусних гепатитів, то за оцінками національних експертів в Україні 5% (2 107 660) населення інфіковані ВГС та 1.5% (632 298) осіб інфіковано ВГВ2. Актуальність ІКТ в даному випадку перш за все пов’язана з кращою, в порівнянні з хіміотерапією, переносимістю та відсутністю мієлотоксичності, що при наявності хронічної інфекції має вкрай важливе значення.
Як для хронічних інфекцій, так і для злоякісних пухлин характерним є виснаження Т-лімфоцитів із втратою їх ефекторної функції. PD-1 відіграє важливу роль в регуляції процесу цього виснаження, при цьому CTLA-4 виступає в ролі ко-інгібітора2. Для хронічних вірусних інфекцій, таких як ВІЛ, ВГВ та ВГС, крім виснаження Т-лімфоцитів, характерним є й персистуюча імуносупресія, що з одного боку викликає сумніви щодо ефективності та безпечності ІКТ для даної когорти пацієнтів, з іншого – експресія PD-1/L1 та CTLA-4 при цих інфекціях свідчить про потенційну ефективність даних препаратів3.
В дослідженнях щодо застосування інгібіторів у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із різними видами злоякісних новоутворень повідомляється про ефективність ІКТ, при цьому профіль безпеки залишався таким самим, як і в загальній популяції4–10. Задовільну протипухлинну активність ІКТ при різних видах пухлин було зареєстровано при низьких рівнях CD4+-клітин, високому вірусному навантаженні та при наявності віддалених метастазів4–10.
Так, в одному з досліджень було зареєстровано повну відповідь на монотерапію інгібітором PD-1 у пацієнта з рівнем CD4+-клітин 40/мкл на початку лікування, при рівні експресії PD-L1100%6. Також в іншому дослідженні повідомляється про досягнення повної відповіді на лікування у пацієнтів з найнижчими рівнями CD4+-клітин8.
Більшість пацієнтів отримували антиретровірусну терапію (АРТ) як до включення їх у дослідження, так і під час терапії ІКТ4–10 Один пацієнт не отримував АРТ на момент початку дослідження, рівень CD4+-клітин становив 423/мкл, терапія ІКТ розпочата з приводу саркоми Капоші; АРТ була розпочата через три тижні після першого введення пембролізумаба й на момент оприлюднення результатів дослідження було повідомлено про стабілізацію захворювання9.
Схожі результати були отримані щодо ефективності та безпечності ІКТ у пацієнтів з ВГВ та ВГС6,11,12. При систематичному огляді в 22% випадків було зареєстровано підвищення рівня трансаміназ (ПРТ), з яких 10% були 3-4 ступеню важкості; усі ці випадки піддавалися медикаментозній корекції без необхідності переведення пацієнтів до відділення інтенсивної допомоги; при терапії ІКТ у загальній популяції частота ПРТ становила 3-5% та 10% для інгібіторів PD-1/L1 та CTLA-4, відповідно11.
Збільшення вірусного навантаження спостерігалося у 2,8% пацієнтів, які не отримували противірусної терапії11. Відносно виду раку, різниці щодо частоти ПРТ у пацієнтів з гепатоцелюлярною карциномою та іншими злоякісними пухлинами відмічено не було11. Згідно з результатами найбільшого на сьогодні дослідження, реактивація ВГВ спостерігалася в 5,8% (6/144) випадків; з них 5 пацієнтів не отримували противірусної профілактики, що на думку дослідників було головною причиною реактивації інфекції12.
1. Статистика з ВІЛ/СНІДу | Центр громадського здоров’я. Accessed June 28, 2021. https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/vilsnid/statistika-z-vilsnidu
2. С ГВТА, Здоров Ю. Вірусні гепатити в та с.
3. Saeidi A, Zandi K, Cheok YY, et al. T-cell exhaustion in chronic infections: Reversing the state of exhaustion and reinvigorating optimal protective immune responses. Front Immunol. 2018;9(NOV):1-12. doi:10.3389/fimmu.2018.02569
4. Gonzalez-Cao M, Morán T, Dalmau J, et al. Assessment of the Feasibility and Safety of Durvalumab for Treatment of Solid Tumors in Patients with HIV-1 Infection: The Phase 2 DURVAST Study. JAMA Oncol. 2020;6(7):1063-1067. doi:10.1001/jamaoncol.2020.0465
5. Uldrick TS, Gonçalves PH, Abdul-Hay M, et al. Assessment of the Safety of Pembrolizumab in Patients with HIV and Advanced Cancer - A Phase 1 Study. JAMA Oncol. 2019;5(9):1332-1339. doi:10.1001/jamaoncol.2019.2244
6. Shah NJ, Al-Shbool G, Blackburn M, et al. Safety and efficacy of immune checkpoint inhibitors (ICIs) in cancer patients with HIV, hepatitis B, or hepatitis C viral infection. J Immunother Cancer. 2019;7(1):1-8. doi:10.1186/s40425-019-0771-1
7. Galanina N, Goodman AM, Cohen PR, Frampton GM, Kurzrock R. Successful treatment of HIV-associated kaposi sarcoma with immune checkpoint blockade. Cancer Immunol Res. 2018;6(10):1129-1135. doi:10.1158/2326-6066.CIR-18-0121
8. Mikaberidze A. Letter To The Editor: “Letter to the Editor.” Int J Phytoremediation. 2007;20(1):135-136. doi:10.1080/13518040701205365
9. Ostios-Garcia L, Faig J, Leonardi GC, et al. Safety and Efficacy of PD-1 Inhibitors Among HIV-Positive Patients With Non–Small Cell Lung Cancer. J Thorac Oncol. 2018;13(7):1037-1042. doi:10.1016/j.jtho.2018.03.031
10. Bari S, Muzaffar J, Chan A, et al. Corrigendum: Outcomes of programmed cell death protein 1 (pd-1) and programmed death-ligand 1 (pd-l1) inhibitor therapy in HIV patients with advanced cancer (Journal of Oncology (2019) 2019 (2989048) DOI: 10.1155/2019/2989048). J Oncol. 2019;2019. doi:10.1155/2019/7921582
11. Pu D, Yin L, Zhou Y, et al. Safety and ef fi cacy of immune checkpoint inhibitors in patients with HBV/HCV infection and advanced-stage cancer. 2020;5(December 2019).
12. Zhang X, Zhou Y, Chen C, et al. Hepatitis B virus reactivation in cancer patients with positive Hepatitis B surface antigen undergoing PD-1 inhibition. J Immunother Cancer. 2019;7(1):1-10. doi:10.1186/s40425-019-0808-5
Следите за новостями в наших каналах:
