Иммунотерапия
Червень – місяць обізнаності про імунотерапію – принципово новий напрям медикаментозного лікування онкологічних захворювань. Одним з видів імунотерапії є інгібітори контрольних точок (ІКТ) – інгібітори PD-1, PD-L1 та CTLA-4, які вже схвалені для використання при багатьох видах раку і список їх призначення продовжує регулярно доповнюватися [1]. Попри такий інтенсивний розвиток, існує безліч труднощів пов’язаних з застосуванням даної групи препаратів в клінічній практиці, причиною яких, перш за все, є наявність суворих критеріїв відбору пацієнтів у клінічні дослідження.
Пацієнти з супутніми захворюваннями щоденно зустрічаються в онкологічній практиці. Найчастіше це захворювання, які суттєво впливають на переносимість хіміотерапевтичного лікування і вимагають зменшення дози або повної відміни терапії, що призводить до невтішних результатів лікування. Таким чином, методи лікування даної групи пацієнтів значно обмежені. Досвід щодо використання ІКТ у пацієнтів з супутніми захворюваннями тільки починає накопичуватися, однак результати декількох клінічних досліджень дають змогу оцінити профіль безпеки імунотерапії у цієї групи пацієнтів.
Метаболізм ІКТ не пов'язаний з печінковим/нирковим кліренсом, тому для пацієнтів з хронічним ураженням печінки та нирок дана група препаратів може бути безпечнішою, ніж хіміотерапевтичні препарати [2]. Так у 2 стадії дослідження атезолізумаба при уротеліальному раку на пізніх стадіях (у вибірку ввійшли пацієнти з кліренсом креатиніну <60 3-4="" 16="" 11="" 5="" 3="" p="">
При дослідженні безпечності терапії PD1-інгібіторами у 27 пацієнтів з хронічними супутніми захворюваннями при різних видах раку на пізніх стадіях також не було виявлено підвищеної частоти побічних реакцій, загострення супутнього захворювання було зареєстровано у 8 пацієнтів (30%), однак дані загострення не були імунноопсередкованими та були скореговані відповідним лікуванням [2].
Все більше даних з’являється на тему негативного впливу ІКТ на серцево-судинну систему, як у пацієнтів з супутніми захворюваннями серцево-судинної системи, так і за їх відсутності. При аналізі побічних реакцій пов’язаних з лікуванням, які були зареєстровані з 2011 по 2020 роки, було продемонстровано, що кардіотоксичність хіміотерапевтичних препаратів та імунотерапії становить 72,6% та 27,3%, при цьому спостерігається тенденція до зростання випадків кардіотоксичності імунотерапевтичних препаратів [4].
Специфічним для ІКТ є переважання міокардиту, з високою частотою фульмінантних форм на початку терапії [5], [6], [7]. Повідомляються випадки загострення супутніх захворювань серцево-судинної системи, частина з яких піддається корекції [2], [4], [6]. Таким чином, не зважаючи на меншу частоту кардіотоксичності в порівнянні з традиційними хіміотерапевтичними препаратами, ІКТ характеризуються більшою частотою саме летальних випадків в контексті серцево-судинних ускладнень, механізми виникнення яких потребують подальшого вивчення, оскільки лише в частині цих випадків у пацієнтів була наявна супутня патологія.
[1] “FDA Approval Timeline of Active Immunotherapies - Cancer Research Institute (CRI).” https://www.cancerresearch.org/scientists/immuno-oncology-landscape/fda-approval-timeline-of-active-immunotherapies (accessed Jun. 09, 2021).
[2] B. A. Kanz et al., “Safety and efficacy of anti-PD-1 in patients with baseline cardiac, renal, or hepatic dysfunction,” J. Immunother. Cancer, vol. 4, no. 1, pp. 5–10, 2016, doi: 10.1186/s40425-016-0166-5.
[3] Y. Sun, “乳鼠心肌提取 {HHS} {Public} {Access},” Physiol. Behav., vol. 176, no. 5, pp. 139–148, 2017, doi: 10.1016/S0140-6736(16)00561-4.Atezolizumab.
[4] J. C. Lal, S. Brown, P. Collier, and F. Cheng, “A retrospective analysis of cardiovascular adverse events associated with immune checkpoint inhibitors,” pp. 1–10, 2021.
[5] G. Varricchi, G. Marone, V. Mercurio, M. R. Galdiero, D. Bonaduce, and C. G. Tocchetti, “Immune Checkpoint Inhibitors and Cardiac Toxicity: An Emerging Issue,” Curr. Med. Chem., vol. 25, no. 11, pp. 1327–1339, 2017, doi: 10.2174/0929867324666170407125017.
[6] S. A. Atallah-Yunes, A. J. Kadado, G. P. Kaufman, and J. Hernandez-Montfort, Immune checkpoint inhibitor therapy and myocarditis: a systematic review of reported cases, vol. 145, no. 6. Springer Berlin Heidelberg, 2019.
[7] L. Heinzerling et al., “Cardiotoxicity associated with CTLA4 and PD1 blocking immunotherapy,” J. Immunother. Cancer, vol. 4, no. 1, 2016, doi: 10.1186/s40425-016-0152-y.
Следите за новостями в наших каналах:
