Рак полового члена
14-20 червня відзначається Тиждень чоловічого здоров’я. На відміну від жінок, чоловіки менше звертаються за медичною допомогою, поясненням чому може бути той факт, що жінки більше непокояться станом свого здоров’я1. Запорукою успішного лікування злоякісних новоутворень, в тому числі й специфічних саме для чоловіків, є їх раннє виявлення, тому ця проблема потребує особливої уваги.
Рак статевого члена – рідкісний вид злоякісного новоутворення, який становить 0,4% в структурі онкологічної захворюваності чоловіків2. Середній вік постановки діагнозу становить 60 років, однак приблизно в 19% випадків рак статевого члена діагностується у чоловіків < 40 років3,4. Низький рівень обізнаності, психологічні фактори та соціальна стигматизація призводять до діагностики захворювання на більш пізніх стадіях, що в свою чергу негативно впливає на ефективність лікування. Так, рівень 5-річної виживаності при локалізованих стадіях становить 80%, в той час як при розповсюдженому захворюванні – 9%5.
Стадія захворювання встановлюється на основі фізикального огляду, гістологічного підтвердження (інцизійна/ексцизійна або панч-біопсія), визначення статусу регіональних вузлів та наявності віддалених метастазів. Якщо планується органозберігаюче лікування рекомендовано проведення УЗД доплерографія або МРТ статевого члена6.
Серед факторів ризику розвитку раку статевого члена виділяють фімоз, баланіт, хронічне запалення, травму, тютюнопаління, склерозуючий лишай, відсутність обрізання, низький рівень гігієни та вірус папіломи людини (ВПЛ), а саме 16 та 18 підтипи7. На відміну від раку шийки матки, де ВПЛ є причиною малігнізації в 70%, рак статевого члена спричинений ВПЛ в 30% випадків8. При гістологічному підтверджені діагнозу обов’язковим є визначення ВПЛ-статусу пухлини, оскільки ВПЛ-асоційований рак статевого члена має більш сприятливий перебіг щодо рівня специфічної захворюваності9,10. Також, для стратифікації ризику патоморфологічний діагноз повинен включати гістологічний підтип, наявність периневральної та лімфоваскулярної інвазії, глибину інвазії та ступінь диференціації пухлини6.
Залучення пахових лімфатичних вузлів (ЛВ) на момент постановки діагнозу є найбільш несприятливим прогностичним фактором і зустрічається в 30% випадків11, при цьому 5-річна виживаність становить 50%5. Крім білатеральної пальпації рекомендовано оцінювати стан пахових ЛВ за допомогою КТ/МРТ (використовуючи знімки черевної порожнини, малого таза), оскільки серед 13-16% пацієнтів без пальпаторно збільшених ЛВ виявляються метастази, а в 20-40% пальпаторно збільшених ЛВ метастази відсутні12. Подальші дії щодо оцінки статусу ЛВ, в більшій мірі, залежать від групи ризику первинної пухлини. Так, для груп проміжного (T1b, G1-2) та високого (T1, G3-4: T2 та більше) ризику при не збільшених пахових ЛВ приховані метастази виявляються в 68-73% випадків6.
Органозберігаюче лікування можливе тільки при дуже невеликих розмірах новоутворення (Tis, Ta та T1 G1-2) і включає в себе лазеротерапію, глансектомію, широке місцеве висічення, операцію Моса або радіотерапію. Топічну терапію рекомендовано застосовувати лише при інтрапетіліальній неоплазії статевого члена (Tis)6.
1. Höhn A, Gampe J, Lindahl-Jacobsen R, Christensen K, Oksuyzan A. Do men avoid seeking medical advice? A register-based analysis of gender-specific changes in primary healthcare use after first hospitalisation at ages 60+ in Denmark. doi:10.1136/jech-2019-213435
2. Worldwide cancer data | World Cancer Research Fund International. Accessed June 17, 2021. https://www.wcrf.org/dietandcancer/worldwide-cancer-data/
3. Pow-Sang MR, Ferreira U, Pow-Sang JM, Nardi AC, Destefano V. Epidemiology and natural history of penile cancer. Urology. 2010;76(SUPPL. 2):S2. doi:10.1016/j.urology.2010.03.003
4. Stecca CE, Alt M, Jiang DM, et al. Recent Advances in the Management of Penile Cancer: A Contemporary Review of the Literature. Oncol Ther. 2021;9(1):21-39. doi:10.1007/s40487-020-00135-z
5. Penile Cancer: Statistics | Cancer.Net. Accessed June 17, 2021. https://www.cancer.net/cancer-types/penile-cancer/statistics
6. Verze P, Palmieri A. Penile cancer. Clin Uro-Andrology. Published online 2015:259-274. doi:10.1007/978-3-662-45018-5_16
7. Douglawi A, Masterson TA. Penile cancer epidemiology and risk factors: A contemporary review. Curr Opin Urol. 2019;29(2):145-149. doi:10.1097/MOU.0000000000000581
8. Iorga L, Marcu R, Diaconu C, et al. Penile carcinoma and HPV infection (Review). Exp Ther Med. Published online 2019:91-96. doi:10.3892/etm.2019.8181
9. Zhang J, Zhang H, Xiu Y, Cheng H, Gu M, Song N. Prognostic significance of P16INK4a expression in penile squamous cell carcinoma: A meta-analysis with trial sequential analysis. Biomed Res Int. 2018;2018:9-12. doi:10.1155/2018/8345893
10. Sand FL, Rasmussen CL, Frederiksen MH, Andersen KK, Kjaer SK. Prognostic significance of HPV and p16 status in men diagnosed with penile cancer: A systematic review and meta-analysis. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2018;27(10):1123-1132. doi:10.1158/1055-9965.EPI-18-0322
11. Hughes B, Leijte J, Shabbir M, Watkin N, Horenblas S. Non-invasive and minimally invasive staging of regional lymph nodes in penile cancer. World J Urol. 2009;27(2):197-203. doi:10.1007/s00345-008-0288-6
12. Hughes BE, Leijte JAP, Kroon BK, et al. Lymph Node Metastasis in Intermediate-Risk Penile Squamous Cell Cancer: A Two-Centre Experience. Eur Urol. 2010;57(4):688-692. doi:10.1016/j.eururo.2009.07.004
Следите за новостями в наших каналах:
