Рак легень
Однією з рушійних сил як успішної діагностики та лікування, так і активної дослідницької діяльності в онкології є підвищення рівня обізнаності на дану тему на серед усіх верств населення, з метою чого, кожен місяць присвячується темі проінформованості про певний вид раку. Листопад присвячений темі обізнаності про рак легень – нозологію, яка щороку займає провідне місце в структурі онкологічної смертності всього світу.
Кампанії по боротьбі з тютюнопалінням безумовно мають надзвичайно важливе місце в первинній профілактиці раку легень. Однак, не менш актуальними є стратегії по підвищенню обізнаності щодо скринінгових програм розроблених для даного виду раку, оскільки головною запорукою ефективності скринінгу являється залучення широких верств населення до відповідних програм досліджень.
Згідно з вітчизняною статистикою, за 2019 рік на профілактичних оглядах було виявлено 11.9% випадків раку легень. Найбільш показники було зареєстровано в Харківській області (31.6%), найменші – в Києві (2.2%), Закарпатській (1%) та Одеській (2.2%) областях1.
Скринінгові програми на рак легень розроблено для раннього виявлення недрібноклітинного раку легень (НДКРЛ). В когорту населення якому варто проводити даний скринінг належать особи групи високого ризику щодо розвитку раку легень2:
- Особи у віці 55-77 років з анамнезом тютюнопаління в 30 або більше пачко-років, або ті, хто припинив палити в останні 15 років (категорія 1)
- Особи у віці 50 років або більше з анамнезом тютюнопаління в 20 або більше пачко-років, які мають один з факторів ризику (категорія 2А)
Фактори ризику: онкологічне захворювання в анамнезі (особливо рак легень, лімфома або асоційовані з палінням види раку, такі як рак сечового міхура та рак ділянки голови та шиї), хронічне захворювання легень (ХОЗЛ, легеневий фіброз), рак легень в сімейному анамнезі, особи які зазнали впливу радону та особи які зазнали впливу інших канцерогенів у зв’язку з професійною діяльністю (арсен, хром, азбест, нікель, кадмій, берилій, кварц, пари дизелю, вугільний дим, сажа).
Також, за запитом, можливо отримати доступ до калькуляторів ризику розвитку раку легень за наступні 6 років у осіб які палять2,3.
НДКТ повинна виконуватись щороку2. Діагностичний алгоритм передбачає зменшення інтервалу між дослідженням (кожні 3 або 6 місяців), що залежить від виду та темпів росту попередньо виявлених легеневих вузликів2.
Єдиним ефективним скринінговим дослідженням на рак легень є щорічна низькодозова комп’ютерна томографія (НДКТ)2. Через низьку діагностичну цінність рентгенографії органів грудної порожнини (ОГП) та/або цитологічного дослідження мокроти при ранньому виявленні раку легень, дані методи не повинні застосовуватися в якості скринінгових досліджень4–6.
Дослідження NLST та NELSON trial є найбільш масштабними рандомізованими проспективними дослідженнями щодо оцінки ефективності скринінгу на рак легень за допомогою НДКТ7,8. В дослідження NLST було включено 53 454 осіб (59% чоловіків та 41% жінок) групи високого ризику (перша підгрупа з наведених вищих), яких було рандомізовано в групу НДКТ або рентгенографії ОГП7. За 2 роки скринінгу, в групі НДКТ ризик смерті від раку легень зменшився на 20%. Для виявлення пухлини під час скринінгу в однієї особи, необхідно провести скринінгове дослідження 320 особам.
В NELSON trial було включено 15 789 осіб (близько 84% чоловіки) у віці 50-74 років які палять або палили раніше (також було включено осіб в анамнезі яких був рак легень діагностований більше ніж 5 років назад)8. Когорту дослідження було рандомізовано на групу в якій скринінг не проводився та групу скринінгу за допомогою НДКТ зі збільшеними інтервалами між дослідженнями – на 1, 3 та 5,5 рік скринінгу. Через 10 років спостереження, ризик смерті від раку легень серед чоловіків зменшився на 24%, серед меншої когорти жінок – на 33%. Частота хибно-позитивних результатів становила 1.4%.
Діагностичні знімки НДКТ повинні бути інтерпретовані відповідно до шкали Lung-RADS, яку було адаптовано та взято за основу чинних рекомендацій NCCN щодо скринінгу на рак легень2,9.
Належна інтерпретація знімків має принципове значення в контексті зменшення гіпердіагностики та хибно-позитивних результатів, в зв’язку з чим до скринінгових програм повинні бути залучені спеціалісти радіологічного профілю з достатнім рівнем кваліфікації в оцінці діагностичних знімків легень. Консорціумом по базі даних діагностичних знімків легень та Ініціативою по ресурсах баз даних було розроблено довідникову базу даних щодо коректної інтерпретації легеневих вузликів виявлених під час скринінгової НДКТ10. Також на офіційному сайті Американської колегії радіологів у вільному доступі розміщені навчальні матеріали для коректної інтерпретації діагностичних зображень НДКТ під час скринінгу11.
Оцінка діагностичних знімків НДКТ в динаміці також являється важливим фактором зменшення випадків гіпердіагностики та хибно-позитивних результатів. Варто з обережністю інтерпретувати знімки першого скринінгового дослідження. В залежності від роздільної здатності НДКТ, легеневі вузлики під час першого дослідження виявляються в 21-51% випадків12. В когорті NELSON trial, із 44% нових легеневих вузликів які було виявлено на наступних скринінгових дослідженнях 10% виявилися злоякісними, в той час як, лише 3% вузликів які візуалізувалися вже при першій НДКТ виявилися злоякісними2. При раптовому збільшенні розміру вузлика, в першу чергу варто запідозрити та виключити запальний процес або злоякісний процес не пов’язаний з НДКРЛ 2.
Для належної якості зображень, усі комп’ютерні томографи які використовуються в скринінгових програмах повинні відповідати стандартам якості Американської колегії радіологів13.
Окрім діагностичної цінності скринінгових програм, не менш важливим параметром являється їх економічна ефективність. В нещодавно опублікованому дослідженні було встановлено, що скринінг на рак легень є економічно-вигідною стратегію для зменшення рівнів специфічної смертності14.
1. Рак в Україні, 2018-2019. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби / Федоренко З.П. та ін. // Бюлетень Національного канцер-реєстру України №21
2. Hoffman RM, Sanchez R. et al. Lung Cancer Screening. NCCN Guideline Version 1.2020 https://www.nccn.org/home/
3. Lung Cancer Risk Calculators – Lung Cancer Screening and Risk Prediction. Accessed November 24, 2021. https://brocku.ca/lung-cancer-screening-and-risk-prediction/risk-calculators/
4. Badwe RA. Re: Lung cancer mortality in the Mayo Lung Project: impact of extended follow-up. J Natl Cancer Inst. 2001;93(4):321-323. doi:10.1093/jnci/93.4.321
5. Fontana RS, Sanderson DR, Taylor WF, et al. Early lung cancer detection: Results of the initial (prevalence) radiologic and cytologic screening in the Mayo Clinic Study. Am Rev Respir Dis. 1984;130(4):561-565. doi:10.1164/arrd.1984.130.4.549
6. Oken MM, Hocking WG, Kvale PA, et al. Screening by chest radiograph and lung cancer mortality: The Prostate, Lung, Colorectal, and Ovarian (PLCO) randomized trial. JAMA - J Am Med Assoc. 2011;306(17):1865-1873. doi:10.1001/jama.2011.1591
7. National Lung Screening Trial Research Team et al. “Results of initial low-dose computed tomographic screening for lung cancer.” The New England journal of medicine vol. 368,21 (2013): 1980-91. doi:10.1056/NEJMoa1209120
8. de Koning HJ, van der Aalst CM, de Jong PA, et al. Reduced Lung-Cancer Mortality with Volume CT Screening in a Randomized Trial. N Engl J Med. 2020;382(6):503-513. doi:10.1056/nejmoa1911793
9. McKee BJ, Regis SM, McKee AB, Flacke S, Wald C. Performance of ACR lung-RADS in a clinical CT lung screening program. J Am Coll Radiol. 2015;12(3):273-276. doi:10.1016/j.jacr.2014.08.004
10. Armato SG, McLennan G, Bidaut L, et al. The Lung Image Database Consortium (LIDC) and Image Database Resource Initiative (IDRI): A completed reference database of lung nodules on CT scans. Med Phys. 2011;38(2):915-931. doi:10.1118/1.3528204
11. Lung Rads | American College of Radiology. Accessed November 25, 2021. https://www.acr.org/Clinical-Resources/Reporting-and-Data-Systems/Lung-Rads
12. Oudkerk M, Liu SY, Heuvelmans MA, Walter JE, Field JK. Lung cancer LDCT screening and mortality reduction — evidence, pitfalls and future perspectives. Nat Rev Clin Oncol. 2021;18(3):135-151. doi:10.1038/s41571-020-00432-6
13. Kazerooni EA, Armstrong MR, Amorosa JK, et al. ACR CT Accreditation Program and the Lung Cancer Screening Program Designation. J Am Coll Radiol. 2016;13(2):R30-R34. doi:10.1016/j.jacr.2015.12.010
14. Toumazis I, Nijs K de, Cao P, et al. Cost-effectiveness Evaluation of the 2021 US Preventive Services Task Force Recommendation for Lung Cancer Screening. JAMA Oncol. Published online October 21, 2021. doi:10.1001/JAMAONCOL.2021.4942
