Рівень післяопераційних ускладнень та летальності – важливий показник якості надання хірургічної допомоги, який великою мірою залежить від кваліфікації хірургів. Станом на сьогодні в українському медичному науковому просторі питання щодо рівня післяопераційних ускладнень та летальності після оперативних втручань з приводу онкологічної патології висвітлені недостатньо. Дані на цю тему дуже різняться, а більшість існуючих публікацій надходять із хірургічних центрів, спеціалісти яких володіють значним досвідом. Зовсім невідомий профіль безпеки оперативних втручань у цій складній когорті пацієнтів у закладах із меншим досвідом і навантаженням.
Низькі показники післяопераційної летальності створюють ефект уявного благополуччя, однак відсутність реальних даних про рівень післяопераційних ускладнень унеможливлює критичне ставлення щодо вибору тактики лікування, що в свою чергу призводить до недотримання актуальних стандартів лікування. Крім того, ці показники використовуються при прийнятті управлінських рішень, а враховуючи фінансові витрати, яких зазнає лікувальний заклад у зв’язку з післяопераційними ускладненнями, володіння достовірними даними має велике значення.
Також не слід забувати про особливості української медичної наукової публіцистики, які також негативно впливають на характер відображення актуальних даних.
Тож, аби спростувати або ж підтвердити все вище сказане, з ініціативи Української спілки клінічних онкологів розпочинається серія проспективних когортних досліджень присвячених захворюванням, які чинять велике навантаження на систему охорони здоров’я. Буде проаналізовано дані щодо резекційних втручань з приводу раку шлунку, підшлункової залози, яєчників, сечового міхура та колоректального раку. Основною метою цих досліджень є збір даних щодо 90-денної післяопераційної летальності. Масштаб отриманих даних, дозволить взяти їх за основу при розробці нових стратегій щодо вдосконалення українських стандартів хірургічного лікування онкологічних пацієнтів.