PECORINO

Рак шлунку залишається суттєвою соціально-економічною проблемою, адже за останні 5 років рівень захворюваності на цей вид раку безперервно збільшується, при цьому віддалені наслідки лікування залишаються невтішними.

15 років назад з’явилися перші доказові дані щодо ефективності периопераційної хіміотерапії при резектабельному місцево-поширеному раку шлунку, що дозволило покращити прогноз для даної когорти пацієнтів. 

В українських локальних протоколах дотепер немає регламенту проведення периопераційної хіміотерапії, при цьому існує доволі велика кількість пацієнтів, яким даний вид хіміотерапії не проводився взагалі, що унеможливлює широке впровадження даного підходу. У тих же випадках коли периопераційна хіміотерапія проводиться, її схеми варіюють в залежності від регіону, можливостей клініки та пацієнта, адже не всі ліки, необхідні для лікування, забезпечуються державою. При цьому, на жаль, більшість з цих схем не мають доказової ефективності. 

В Україні відсутні будь-які рандомізовані клінічні дослідження щодо периопераційного лікування раку шлунку. Одними з найбільш популярних схем даного виду хіміотерапії є XELOX, для якої насправді немає вагомих підстав до застосування та FLOT, для якої профіль безпеки є досить незадовільним і застосування даної схеми може призводити до редукції дози та парадоксального погіршення якості лікування та прогнозу. Крім того, відсутні дослідження, в яких порівнювалися групи пацієнтів, які отримували комбіноване або тільки хірургічне лікування, з наступною післяопераційною терапією.

Таким чином, в контексті периопераційної хіміотерапії при раку шлунку в Україні залишається досить багато відкритих питань, з метою вирішення яких було ініційовано рандомізоване мультицентрове некомерційне клінічне дослідження щодо оцінки патоморфологічної відповіді пухлини на периопераційну хіміотерапію в режимах FLOT або XELOX та ад’ювантну хіміотерапію в відповідних режимах у пацієнтів з резектабельним раком шлунку (PECORINO trial).

Взяти участь